0 грн
Зробити замовлення
Автор Юрій Садовничий.
- Нас топлять, - схвильовано будить дружина.
Вона нападає як Гітлер несподівано рано-вранці і не дає зібратися з думками. Мені сниться підводний човен, у якому новачок забув задраїти люк, і ми повільно занурюємося на дно. Часу залишилося лише прогорнути Instagram та попрощатися з близькими.
- Давай обіймемося та прочитаємо молитву, - спросоння відповідаю я. - З довгих церковних поезій знаю лише колядки. Виконаю клятву РАГСу та помру з тобою в один день.
- Сходи подивись, - тягне з ліжка дружина.
У туалеті на стіні невеликий потік. Крапельки народжуються з вентиляційного каналу, збираються у великі трансформери-капітошки і біжать по улоговинках на підлогу. Кахельна плитка мироточить іржавими сльозами сантехніка. Відключу дзвінок, інакше віруючі перетворять кімнату на об'єкт поклоніння або магазин сантехніки навколо плитки створить шоу-рум.
Як Еркюль Пуаро підкручую кінчики вусів і складаю список підозрюваних:
- Сусіди зверху;
- Сусіди сусідів зверху;
- Нез'ясовні фізичні явища;
- Божа кара.
Далі зупиняюся і помічаю провал із логіки у світ загадкового та аномального. Нервно п'ю чай і о 7-й ранку наполегливо барабаню в чужі двері. Сусіди зверху не відчиняють. Сусіди через поверх клянуться в сухості та непорочності. Потрібно додатися до чату дома, надсилати святкові картинки та зберегти в телефон контакти мешканців під'їзду. Консьєржка плює на палець, не поспішаючи гортає товстий зошит і диктує номер. "Абонент поза зоною досяжності", - відповідає мобільний. Як треба накосячіть, щоб сусід підтоплював і не відкривав? Починаю вірити в кармічні дірки та божу кару. Даремно її викреслив зі списку підозрюваних. Звертаюся до бога у важкі хвилини – молюся і кличу про допомогу. Може, бог збільшує кількість труднощів, щоб я його частіше згадував?
Сусідом зверху виявляється сусідка. Симпатичне фото у Вайбер пише, що знаходиться за кордоном, буде через тиждень, але вода в квартирі перекрита.
- Та як же так же що же боже? – обурююсь я і стискаю кулаки від безсилля.
Далі тягнуться сірі будні викручування мокрих ганчірок. Може сусідка сидить удома, варить отруйне зілля з мухоморів та крил кажанів і зло регоче. Сиджу в туалеті в позі Мислителя і прислухаюся до води, що капає. Так виглядає сучасне пекло: квартиру повільно підтоплює, а я нічого не можу вдіяти. Якщо в туалеті вимкнути світло, здається, що потрапив у підземелля гномів, а зі склепінь печери ніби із зубів акули капає з бурульок вода. Звуки природи вперше не розслаблюють, а тримають у напрузі. Хочеться вранці прокинутися, стінка в туалеті суха і всі жителі планети люблять одне одного, але дива не трапляється. Дзвоню в ЖЕК та залишаю заявку на виклик сантехніка.
Так виглядаю я в повсякденному житті з молитвою "Боже, пішли мені розумного сантехніка".
- Я Жека із ЖЕКу. Прибув сантехнік за заявкою на виклик.
Він не герой німецьких порнофільмів у модній уніформі на засмаглому накачаному тілі. Не п'яний, без запаху перегару і не матюкається. Сантехнік схожий на двірника у випраній, але заношеній спецівці, назвою району на спині та гумових дутиках з носком-вкладишем. Пахне втомленим плацкартним вагоном, який поки що не списують та пускають на приміські напрямки. Згадую залізничний вокзал із постійним контингентом, від якого хочеться втекти на свіже повітря або сховатися у VIP-залі. Худорлявий неголений чоловік, ніби їде на рибалку і заодно заскочив подивитися витік, а ящик зі снастями, плешню і санки залишив у консьєржа. Його не соромно пустити у квартиру, навіть коли не прибрано. З таким сантехніком можна залишити дружину в одному халаті та спокійно йти на роботу.
- Всі брешуть, - з порога заявляє сантехнік, - і нікому не можна вірити. Топять сусіди, навіть якщо заперечують.
Стукає пальцем по плитці, заглядає в люки, оглядає крани. Дістає дзеркальце дитячого велосипеда, обстежує вентиляційний канал та підсвічує ліхтариком.
- Центральний стояк сухий - отже претензій до ЖЕКу немає. Вентканал, що вище, сухий - значить тече не з даху. Ідемо до сусідів.
Поки їдемо у ліфті, вводжу сантехніка в курс справи:
- Розумієте, сусідки тиждень не було вдома, але вона перекрила воду.
- З'їж петрушку, щоб здивувати подружку. Я ж сказав - всі брешуть.
На місці нашого протікання у сусідки стоїть душова кабіна, а труби зашиті керамічною плиткою. Кімната виглядає сухою та святковою, але інтуїтивно розумію, що тече змішувач, тріщина в трубі або ненадійне з'єднання. Сусідка знизує плечима, мовляв, шукайте, не заважаю.
- Протікає тут, - сантехнік невизначено веде пальцем вздовж стіни.
- Можете показати точніше?
- З'їж морозиво, щоб усунути зневоднення. Я ж сказав – центральний стояк сухий. Перепланування та персональне розведення труб по квартирі ЖЕК не стосуються. Ставте манометр на трубу та перевіряйте падіння тиску. Простіше – перекрийте на ніч воду. Якщо протікання зменшиться – означає, що проблема труб у душовій кабіні.
- А якщо ні?
- Тоді не знаю. ЖЕК хоч і займається каналізацією і мої руки по лікоть у г*вні, але совість чиста. Робочий день до 16.00, а за переробку не доплачують. До побачення.
Увечері прошу сусідку перекрити воду. Вночі сниться німецький сантехнік у комбінезоні Dolce & Gabbana на голе тіло, а на спині тату зі стразами Everybody lies. Просить називати Ваше Водопровідність. Сантехнік працює віддалено, на заявку підключається по Zoom і просить камерою смартфона показати місце протікання води. Довго думає, вимовляє золоту фразу політиків: «Я вмиваю руки. У всьому винні попередники» і вимикається.
Вранці вода продовжує текти і слідство заходить у глухий кут: у нас капає з вентканалу, у сусідів сухі стіни і підлога. Вони розводять руками, мовляв, нічого не бачимо. Сантехнік не знаходить причини. Потрібен сканер, який бачить воду крізь плитку, рентген чи апарат МРТ. Потрібен лікар, який слухає фонендоскопом хрипи в легенях і заодно почує звуки, що булькають за стіною.
Відкриваю Google та набираю «Фахівець з пошуку витоку води». Випадає багато посилань, тикаю підходящу та набираю номер:
- У нас мокро, у сусідів сухо. Можете знайти причину?
- Ви назвали кодове слово. Куди під'їхати?
У квартиру заходить чоловік середнього віку з рюкзаком обладнання. Включає в себе тепловізор, схожий на ігрову приставку з екраном посередині і водить променем по стінах. Екран переливається синьо-жовто-червоними кольорами, ніби у фільмі «Хижак» прибулець дивиться на людей. Вологоміром як щупом фахівець перевіряє припущення. Через 5 хвилин впевнено каже: «Знаю, де тече. Ідемо нагору».
До сусідів ходжу як до себе додому. Можна залишити у них свої капці.
- Вот труба. Вот пятно. Здесь течет. Вода не идет наверх, а вдоль трубы бежит к стене, просачивается в вентканал и попадает в квартиру ниже.
На екрані тепловізора все виглядає просто та очевидно. Хазяїн квартири пустив по підлозі трубу рушникосушарки, зробивши нібито теплу підлогу. Один із стиків згодом став підтікати, а вода знайшла вихід у вентканал. Вологомір підтверджує підвищення вологості від однієї точки до іншої. Фломастером на плитці малюю хрестик зі словами «Відкрити тут». Сусіди реагують адекватно, а слова майстра звучать переконливо.
- Тепловізор бачить лише гарячу воду? – цікавлюся я.
- Тепловізор бачить розподіл температури в інфрачервоному діапазоні. - відповідає спец. - Російська назва збиває. Ще використовую вологоміри, акустичний пристрій і знаходжу будь-які витоки води.
- Тоді перевірте ще кухню із ванною.
Хоч на цьому історія не закінчується і сусіди ще будуть усуватимуть протікання, я внутрішньо заспокоївся і розслабився. Знайти причину – це половина успіху, а з рештою впораємося...